Право

полягає у формуванні у здобувачів вищої освіти системних знань про історичні закономірності становлення та розвитку українського права, еволюцію його джерел, правових інститутів і галузей, особливості правового регулювання суспільних відносин на різних етапах державотворення, а також розвитку навичок історико-правового аналізу нормативно-правових актів, критичного осмислення процесів формування національної правової традиції та усвідомлення її значення для розвитку сучасної правової системи України. Вивчення дисципліни спрямоване на формування цілісного розуміння історичної спадкоємності українського права, закономірностей його розвитку та ролі історичного досвіду у вдосконаленні сучасного законодавства.

Навчальна дисципліна «Історія українського права» є фундаментальною складовою професійної підготовки майбутніх правників і забезпечує формування цілісного уявлення про становлення, розвиток та еволюцію української правової системи, джерел права, правових інститутів і механізмів правового регулювання суспільних відносин у різні історичні періоди. Зміст дисципліни охоплює основні етапи розвитку українського права від найдавніших правових звичаїв і пам'яток права до сучасного національного законодавства незалежної України, розкриває закономірності розвитку правової думки, процесів кодифікації, судоустрою та окремих галузей права.

Особлива увага приділяється аналізу історичних джерел українського права, розвитку правових систем на українських землях у різні історичні періоди, впливу європейських правових традицій на формування національного законодавства, а також історичним передумовам розвитку сучасної правової системи України. Вивчення дисципліни сприяє розвитку історико-правового мислення, формуванню навичок аналізу пам'яток права та нормативно-правових актів, розумінню наступності розвитку правових інститутів і створює теоретичне підґрунтя для подальшого опанування фундаментальних і галузевих юридичних дисциплін.

1. Змістовий модуль 1. Виникнення та розвиток українського права від найдавніших часів до середини XVII століття

2. Змістовий модуль присвячений дослідженню процесу становлення українського права від найдавніших правових звичаїв до формування розвинених правових систем доби середньовіччя. Розглядаються предмет, методологія та джерела історії українського права, особливості розвитку права на українських землях у найдавніший період, правові інститути Київської Русі та Галицько-Волинської держави, еволюція права у складі Великого князівства Литовського і Речі Посполитої, а також становлення козацького права та правових засад функціонування Запорозької Січі. Опанування змістового модуля формує системне розуміння витоків української правової традиції, закономірностей розвитку джерел права та їх значення для становлення національної правової системи.

3. Змістовий модуль 2. Розвиток українського права від Гетьманщини до початку ХХ століття

   У межах змістового модуля досліджуються особливості розвитку права Української козацької держави, процеси кодифікації українського права, еволюція правового регулювання на українських землях у складі Російської та Австро-Угорської імперій, а також розвиток правової системи в період національно-визвольних змагань 1917–1921 років. Аналізуються основні пам'ятки права, законодавчі акти, судові та адміністративні інститути відповідних історичних періодів, їх роль у формуванні української правової традиції. Вивчення змістового модуля забезпечує розуміння історичної наступності розвитку українського права, особливостей кодифікації законодавства та значення національного державотворення для формування сучасної правової системи України.

4. Змістовий модуль 3. Розвиток українського права у ХХ – на початку ХХІ століття

5. Змістовий модуль охоплює особливості розвитку українського права в радянський період, трансформацію правової системи в умовах тоталітарного режиму, розвиток законодавства у повоєнний період та процес становлення сучасної правової системи незалежної України. Значна увага приділяється розвитку окремих галузей права, кодифікації законодавства, конституційному розвитку держави, реформуванню правової системи та адаптації національного законодавства до європейських стандартів. Опанування змістового модуля забезпечує комплексне розуміння історичної еволюції українського права, взаємозв'язку історичних і сучасних правових процесів та значення історико-правового досвіду для подальшого розвитку національної правової системи.

полягає у формуванні у здобувачів вищої освіти системи знань про закономірності виникнення, становлення та розвитку української державності, еволюцію державно-правових інститутів на українських землях, історичні передумови формування сучасної української держави, а також розвитку навичок історико-правового аналізу державно-правових процесів, оцінювання ролі національних державотворчих традицій у становленні демократичної, правової та незалежної України. Розроблення цієї мети ґрунтується на змісті робочої програми дисципліни, яка охоплює історичний розвиток української державності від Київської Русі до сучасного етапу незалежності України.

Навчальна дисципліна «Історія української державності» є фундаментальною складовою професійної підготовки майбутніх правників та забезпечує формування цілісного уявлення про історичний розвиток української державності, становлення національних державно-правових інститутів і розвиток української правової традиції. Зміст дисципліни охоплює основні етапи державотворення на українських землях від виникнення Київської Русі до сучасного етапу розвитку незалежної України, розкриває закономірності еволюції політичних, правових та суспільних інститутів, особливості функціонування різних моделей державної влади та їх вплив на формування сучасної української державності.

Особлива увага приділяється аналізу історичних передумов становлення української держави, розвитку національно-визвольного руху, формуванню конституційних засад державності, трансформації системи публічної влади та ролі видатних державних діячів у процесах державотворення. Вивчення дисципліни сприяє розвитку історико-правового мислення, формуванню навичок аналізу історичних джерел, критичного осмислення державно-правових процесів та розуміння історичної спадкоємності розвитку української держави, що створює теоретичне підґрунтя для подальшого опанування фундаментальних і галузевих юридичних дисциплін.

1. Змістовний модуль 1. Зародження та становлення української державності (ІХ – кінець ХVІІ ст.)

2. Змістовий модуль присвячений дослідженню процесу виникнення та еволюції української державності від доби Київської Русі до становлення козацько-гетьманської держави. Розглядаються передумови формування ранньофеодальної держави, особливості політичного та суспільного устрою Київської Русі, розвиток державних інститутів княжої доби, а також вплив литовсько-польського панування на українські землі. Значна увага приділяється виникненню українського козацтва, становленню Запорізької Січі як унікального військово-політичного утворення, розвитку національно-визвольного руху та утворенню Української козацько-гетьманської держави в ході Національно-визвольної війни середини XVII століття. Опанування змістового модуля забезпечує розуміння історичних закономірностей формування української державності, витоків національної правової традиції та ролі державотворчих процесів у становленні сучасної України.

3. Змістовний модуль 2. Українська державність у добу національно-визвольних змагань та міжвоєнного періоду (1917–1939 рр.)

   У межах змістового модуля досліджуються історико-правові процеси, пов'язані з Українською національною революцією 1917–1921 років, спробами відновлення української державності та становленням національних органів влади. Аналізуються діяльність Української Центральної Ради, Української Держави, Директорії УНР, Західноукраїнської Народної Республіки, а також особливості державотворчих процесів і причини втрати державної незалежності. Значна увага приділяється соціально-економічним і політичним трансформаціям міжвоєнного періоду, формуванню радянської моделі державного управління, розвитку українського суспільства та становищу українських земель у складі інших держав. Вивчення змістового модуля сприяє формуванню цілісного уявлення про складність українського державотворення у першій половині ХХ століття та його вплив на подальший розвиток національної державності.

4. Змістовний модуль 3. Розвиток української державності у новітній період (1939 р. – до сьогодення)

5. Змістовий модуль охоплює основні етапи розвитку української державності від початку Другої світової війни до сучасного періоду незалежності України. Розглядаються особливості функціонування Української РСР у роки війни та повоєнної відбудови, політичні, економічні й соціокультурні процеси другої половини ХХ століття, формування дисидентського руху, розвиток національно-визвольних ідей та передумови відновлення державної незалежності. Особлива увага приділяється проголошенню незалежності України, становленню конституційного ладу, розвитку демократичних інститутів, реформуванню системи публічної влади, європейській інтеграції та сучасним викликам української державності. Результати опанування змістового модуля забезпечують розуміння історичної спадкоємності процесів державотворення, закономірностей розвитку української держави та значення історичного досвіду для сучасного конституційного й правового розвитку України.

полягає у формуванні у здобувачів вищої освіти комплексних знань про адміністративне право як фундаментальну галузь публічного права, закономірності функціонування системи публічного адміністрування, адміністративно-правові засади діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, особливості адміністративно-правового статусу суб'єктів адміністративного права, механізми забезпечення законності у сфері публічного управління, а також розвитку практичних навичок застосування норм адміністративного законодавства, аналізу адміністративно-правових відносин, кваліфікації адміністративних правопорушень і прийняття юридично обґрунтованих рішень під час вирішення публічно-правових спорів.

Навчальна дисципліна «Адміністративне право» належить до циклу обов'язкових компонентів професійної підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю D8 «Право». Вивчення дисципліни спрямоване на формування системного розуміння адміністративного права як фундаментальної галузі публічного права, що регулює суспільні відносини у сфері публічного адміністрування, визначає правовий статус суб'єктів владних повноважень, фізичних і юридичних осіб у публічно-правових відносинах, а також засади забезпечення законності й належного врядування.

У процесі опанування дисципліни здобувачі вищої освіти засвоюють теоретичні положення адміністративного права, принципи функціонування системи публічного адміністрування, особливості адміністративно-правового статусу суб'єктів адміністративного права, механізми реалізації виконавчо-розпорядчої діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, засоби забезпечення законності у сфері публічного управління, інститут адміністративної відповідальності та особливості здійснення публічного адміністрування в окремих сферах суспільного життя. Значна увага приділяється формуванню практичних навичок застосування адміністративно-правових норм, аналізу адміністративно-правових відносин, кваліфікації адміністративних правопорушень, підготовки юридично обґрунтованих висновків і прийняття правових рішень відповідно до вимог законодавства України та принципу верховенства права.

1. Змістовий модуль 1. Відносини публічного адміністрування.

   Модуль присвячений вивченню предмета, методу, системи та принципів адміністративного права, адміністративно-правових норм і адміністративно-правових відносин, джерел адміністративного права, механізму адміністративно-правового регулювання, а також сучасних концепцій публічного адміністрування та особливостей реалізації виконавчої влади в Україні.

2. Змістовий модуль 2. Суб'єкти адміністративного права та публічного адміністрування.

   Розглядаються система суб'єктів адміністративного права, адміністративно-правовий статус органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, державних службовців, фізичних та юридичних осіб, громадських об'єднань, а також особливості реалізації адміністративної правосуб'єктності у сфері публічного адміністрування.

3. Змістовий модуль 3. Публічне адміністрування, законність.

   Вивчаються організаційно-правові засади здійснення публічного адміністрування, форми і методи діяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні акти, адміністративні процедури, способи забезпечення законності та дисципліни у сфері публічного управління, контроль і нагляд, а також гарантії захисту прав, свобод і законних інтересів учасників адміністративно-правових відносин.

4. Змістовий модуль 4. Адміністративне правопорушення, адміністративна відповідальність і адміністративно-деліктне провадження.

   Модуль охоплює питання поняття та складу адміністративного правопорушення, підстав адміністративної відповідальності, системи адміністративних стягнень, порядку їх застосування, особливостей адміністративно-деліктного провадження, процесуального статусу його учасників, а також гарантій законності під час розгляду справ про адміністративні правопорушення.

5. Змістовий модуль 5. Публічне адміністрування у сфері економіки, соціально-культурній, адміністративно-політичній та міжгалузевій сферах.

   У межах модуля досліджуються особливості адміністративно-правового регулювання діяльності органів публічного адміністрування в економічній, соціально-культурній, адміністративно-політичній та міжгалузевій сферах, повноваження суб'єктів публічної адміністрації, правові механізми реалізації державної політики, забезпечення публічних інтересів і дотримання законності під час здійснення управлінських функцій у відповідних сферах суспільних відносин.

полягає у формуванні у здобувачів вищої освіти системних знань про адміністративний процес як самостійну галузь процесуального права, закономірності здійснення адміністративно-процесуальної діяльності органами публічної адміністрації та адміністративними судами, правові засади адміністративних процедур, адміністративно-деліктного провадження й адміністративного судочинства, а також розвитку практичних навичок застосування адміністративно-процесуального законодавства, аналізу процесуальних правовідносин, підготовки процесуальних документів і прийняття юридично обґрунтованих рішень під час вирішення адміністративних справ та публічно-правових спорів.

Навчальна дисципліна «Адміністративний процес» належить до циклу обов'язкових компонентів професійної підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю D8 «Право». Вивчення дисципліни спрямоване на формування цілісного розуміння адміністративного процесу як процесуальної форми реалізації норм публічного права, механізмів функціонування адміністративних процедур, адміністративно-деліктного провадження та адміністративного судочинства. Особлива увага приділяється засвоєнню принципів адміністративного процесу, правового статусу його суб'єктів, процесуального порядку вирішення адміністративних справ, забезпеченню законності у діяльності органів публічної адміністрації та ефективному судовому захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у публічно-правових відносинах.

У процесі опанування дисципліни здобувачі вищої освіти набувають знань щодо структури адміністративного процесу, видів адміністративних проваджень, адміністративних процедур, особливостей провадження у справах про адміністративні правопорушення, порядку здійснення адміністративного судочинства, перегляду судових рішень, а також формують практичні навички застосування адміністративно-процесуального законодавства, складання процесуальних документів, аналізу адміністративних справ, кваліфікації юридично значущих обставин і прийняття обґрунтованих процесуальних рішень відповідно до принципів верховенства права, законності та належного врядування.

1. Змістовий модуль 1. Теоретичні засади адміністративного процесу.

   Модуль присвячений дослідженню поняття, предмета, принципів, завдань і функцій адміністративного процесу, його місця у системі юридичного процесу, особливостей адміністративно-процесуальних норм і правовідносин, структури адміністративного процесу, видів адміністративних проваджень та процесуальних стадій, а також правового статусу суб'єктів адміністративного процесу. Значна увага приділяється сучасним доктринальним підходам до розуміння адміністративного процесу та особливостям реалізації адміністративно-процесуальних норм у сфері публічного адміністрування.

2. Змістовий модуль 2. Адміністративно-процедурні провадження.

   Модуль охоплює питання правового регулювання адміністративних процедур, проваджень за заявою суб'єкта звернення, реєстраційних і дозвільних процедур, порядку надання адміністративних послуг, проваджень за ініціативою суб'єктів владних повноважень, застосування заходів адміністративного примусу, а також проваджень за зверненнями громадян. Розглядаються процесуальні стадії адміністративних процедур, особливості реалізації прав осіб у взаємовідносинах із публічною адміністрацією та гарантії законності під час здійснення адміністративних проваджень.

3. Змістовий модуль 3. Адміністративно-деліктні провадження.

   У межах модуля вивчаються загальні положення провадження у справах про адміністративні правопорушення, процесуальний порядок відкриття, розгляду та вирішення адміністративно-деліктних справ, застосування заходів забезпечення провадження, компетенція органів адміністративної юрисдикції, права та обов'язки учасників провадження, порядок перегляду постанов і виконання прийнятих рішень. Особлива увага приділяється практичним аспектам застосування положень Кодексу України про адміністративні правопорушення.

4. Змістовий модуль 4. Адміністративне судочинство.

   Модуль присвячений організації адміністративного судочинства, системі адміністративних судів, принципам здійснення правосуддя у публічно-правових спорах, правилам визначення юрисдикції та підсудності адміністративних справ, порядку позовного провадження, особливостям розгляду окремих категорій адміністративних справ, а також апеляційному, касаційному перегляду судових рішень і перегляду судових актів за нововиявленими чи виключними обставинами. Значна увага приділяється формуванню практичних навичок застосування положень Кодексу адміністративного судочинства України під час захисту прав, свобод та інтересів учасників публічно-правових відносин.

полягає у формуванні у здобувачів вищої освіти системи теоретичних знань, практичних умінь і професійних компетентностей у сфері конституційно-правового регулювання суспільних відносин, засвоєнні конституційних засад організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування, правового статусу людини і громадянина, а також розвитку навичок тлумачення і застосування норм Конституції України та конституційного законодавства у професійній правничій діяльності.

Навчальна дисципліна «Конституційне право України» є однією з фундаментальних складових професійної підготовки майбутніх правників і забезпечує формування базових знань про конституційні засади функціонування держави, суспільства та правової системи України. Зміст навчальної дисципліни спрямований на засвоєння принципів конституціоналізму, верховенства права, народовладдя, поділу державної влади, демократичного врядування, гарантування прав і свобод людини та громадянина, а також особливостей конституційного регулювання діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування.

Особлива увага приділяється формуванню здатності аналізувати норми Конституції України, застосовувати конституційне законодавство під час вирішення практичних юридичних ситуацій, використовувати правові позиції Конституційного Суду України, практику Європейського суду з прав людини та міжнародні стандарти у сфері захисту прав людини. Вивчення дисципліни створює теоретичну основу для подальшого опанування галузевих юридичних дисциплін, розвитку професійного правничого мислення та формування здатності ефективно застосовувати конституційно-правові механізми у майбутній професійній діяльності.

1. Змістовний модуль 1. «Загальні засади конституційного права України

   У межах змістового модуля вивчаються теоретичні та методологічні основи конституційного права України як провідної галузі національної правової системи. Розкриваються предмет, метод, система та джерела конституційного права, його місце у системі права України, особливості конституційно-правових норм і правовідносин. Значна увага приділяється характеристиці Конституції України як Основного Закону держави, її юридичним властивостям, структурі, функціям, порядку прийняття та внесення змін. Аналізуються принципи конституційного ладу України, зокрема верховенство права, народний суверенітет, демократія, поділ державної влади, політична, економічна та ідеологічна багатоманітність. За результатами опанування модуля здобувачі вищої освіти набувають системного розуміння конституційних засад організації держави, здатності аналізувати норми Конституції України та визначати їх роль у механізмі правового регулювання суспільних відносин. Зміст модуля формує цілісне уявлення про місце конституційного права у національній правовій системі та його значення для регулювання суспільних відносин.

2. Змістовний модуль 2. «Конституційно-правовий статус людини і громадянина

3. Змістовий модуль присвячений дослідженню конституційно-правового статусу людини і громадянина як центрального інституту конституційного права. Розглядаються поняття, структура та принципи правового статусу особи, система конституційних прав, свобод і обов'язків, механізми їх реалізації та гарантії захисту. Аналізуються інститути громадянства України, правовий статус іноземців, осіб без громадянства, біженців та інших категорій осіб, а також міжнародні стандарти у сфері прав людини та практика їх застосування. Особлива увага приділяється ролі Конституційного Суду України, судів загальної юрисдикції та Європейського суду з прав людини у забезпеченні ефективного захисту конституційних прав і свобод. Опанування змісту модуля сприяє формуванню навичок застосування конституційних гарантій під час вирішення практичних юридичних ситуацій та розвитку правозахисного мислення. Результати опанування модуля забезпечують здатність оцінювати механізми реалізації та захисту конституційних прав людини відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів.

4. Змістовний модуль 3. «Система органів державної влади в Україні

   У межах змістового модуля досліджуються конституційні засади організації та функціонування системи органів державної влади України, принципи взаємодії між її гілками, а також механізми реалізації конституційних повноважень. Розглядаються правовий статус, компетенція та порядок формування Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, органів судової влади та прокуратури. Аналізуються конституційні механізми стримувань і противаг, особливості взаємодії органів державної влади, а також сучасні тенденції розвитку конституційного законодавства в умовах європейської інтеграції України. Вивчення змістового модуля забезпечує формування здатності аналізувати конституційно-правові механізми здійснення державної влади, визначати межі компетенції органів публічної влади та застосовувати відповідні норми конституційного законодавства у професійній діяльності. Вивчення модуля сприяє розумінню механізму функціонування державної влади, розмежування компетенції її органів та принципів їх взаємодії.

5. Змістовний модуль 4. «Місцеве самоврядування та конституційний контроль

6. Змістовий модуль охоплює конституційно-правові засади організації та здійснення місцевого самоврядування, його місце у системі публічної влади та взаємодію з органами державної влади. Розглядаються система суб'єктів місцевого самоврядування, їх повноваження, матеріальна і фінансова основа, гарантії здійснення місцевого самоврядування та особливості реалізації принципу децентралізації. Окрему увагу приділено інституту конституційного контролю, правовому статусу Конституційного Суду України, його повноваженням, порядку здійснення конституційного провадження та значенню рішень Суду для забезпечення верховенства Конституції України. За результатами вивчення модуля здобувачі набувають умінь аналізувати конституційно-правові механізми забезпечення законності, оцінювати правові наслідки актів конституційної юрисдикції та застосовувати їх у процесі вирішення професійних правничих завдань. Матеріал модуля формує комплексне бачення конституційних засад місцевого самоврядування та ролі конституційного контролю у забезпеченні верховенства Конституції України.

полягає у формуванні у здобувачів вищої освіти комплексних знань про муніципальне право як галузь національного права, конституційно-правові засади організації та функціонування місцевого самоврядування, правовий статус територіальних громад, органів та посадових осіб місцевого самоврядування, особливості реалізації муніципально-правових відносин, гарантії здійснення місцевого самоврядування та муніципально-правової відповідальності, а також розвитку практичних навичок застосування норм муніципального законодавства, аналізу діяльності суб'єктів місцевого самоврявання й вирішення правових питань у сфері муніципального управління. Основою для формування мети є положення робочої програми, відповідно до яких дисципліна спрямована на підготовку юриста, який володіє знаннями про місце і роль місцевого самоврявання в системі публічної влади, територіальної громади та органів місцевого самоврявання, а також практичними навичками тлумачення муніципально-правових норм.

Навчальна дисципліна «Муніципальне право» належить до циклу обов'язкових компонентів професійної підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю D8 «Право». Вивчення дисципліни спрямоване на формування системного розуміння муніципального права як самостійної галузі національного права, що регулює суспільні відносини у сфері організації та здійснення місцевого самоврядування, визначає правовий статус територіальних громад, органів і посадових осіб місцевого самоврядування, а також гарантії реалізації права територіальних громад на самостійне вирішення питань місцевого значення.

У процесі опанування дисципліни здобувачі вищої освіти засвоюють теоретичні та конституційно-правові засади місцевого самоврядування, особливості правового статусу суб'єктів муніципально-правових відносин, організаційні та правові основи діяльності представницьких і виконавчих органів місцевого самоврядування, механізми здійснення безпосередньої муніципальної демократії, гарантії та форми захисту прав місцевого самоврядування, а також інститут муніципально-правової відповідальності. Значна увага приділяється формуванню практичних навичок застосування муніципального законодавства, аналізу діяльності органів місцевого самоврядування, тлумачення муніципально-правових норм, оцінювання ефективності правового регулювання у сфері місцевого самоврядування та прийняття юридично обґрунтованих рішень відповідно до принципів верховенства права, децентралізації та належного врядування.

1. Змістовий модуль 1. Загальні засади муніципального права.

   Модуль присвячений вивченню поняття, предмета, системи та джерел муніципального права, становлення і розвитку науки муніципального права, її місця у системі юридичних наук, а також конституційно-правових засад місцевого самоврядування. Особлива увага приділяється принципам організації місцевого самоврядування, системі його суб'єктів, взаємодії органів місцевого самоврядування з органами державної влади та ролі місцевого самоврядування у системі публічної влади.

2. Змістовий модуль 2. Особливості правового регулювання муніципально-правових відносин.

   У межах модуля розглядаються правовий статус територіальної громади як первинного суб'єкта місцевого самоврядування, система та компетенція представницьких органів місцевого самоврядування, порядок їх формування, організація діяльності місцевих рад, а також конституційно-правовий статус сільських, селищних, міських голів, голів районних, обласних і районних у містах рад. Аналізуються форми реалізації повноважень органів місцевого самоврядування та особливості здійснення муніципального управління на місцевому рівні.

3. Змістовий модуль 3. Гарантії та відповідальність у системі місцевого самоврядування.

   Модуль охоплює питання правової природи муніципально-правової відповідальності, її підстав, суб'єктів, видів і правових наслідків, а також систему гарантій місцевого самоврядування. Досліджуються організаційно-правові, фінансово-економічні та судові гарантії забезпечення самостійності місцевого самоврявання, механізми захисту прав територіальних громад та органів місцевого самоврядування, а також особливості реалізації принципів законності й відповідальності у сфері муніципально-правових відносин.

полягає у формуванні у здобувачів вищої освіти комплексних знань про міжнародне публічне право як самостійну систему права, принципи та джерела міжнародно-правового регулювання, правовий статус суб'єктів міжнародного права, особливості функціонування міжнародних організацій, механізми міжнародно-правового захисту прав людини, правове регулювання міжнародного співробітництва та міжнародної відповідальності, а також розвитку практичних навичок застосування норм міжнародного права, аналізу міжнародно-правових відносин, тлумачення міжнародних договорів і використання міжнародно-правових механізмів під час вирішення професійних правничих завдань.

Навчальна дисципліна «Міжнародне право» належить до циклу обов'язкових компонентів професійної підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю D8 «Право». Вивчення дисципліни спрямоване на формування системних знань про міжнародне публічне право як самостійну правову систему, що регулює відносини між державами, міжнародними організаціями та іншими суб'єктами міжнародного права. Особлива увага приділяється засвоєнню принципів і джерел міжнародного права, механізмів міжнародно-правового регулювання, функціонування міжнародних організацій, правового статусу суб'єктів міжнародного права, а також місця міжнародно-правових норм у сучасній правовій системі України.

У процесі опанування дисципліни здобувачі вищої освіти набувають знань щодо права міжнародних договорів, права міжнародних організацій, міжнародно-правового режиму територій, дипломатичного та консульського права, міжнародно-правових механізмів захисту прав людини, міжнародного гуманітарного права, міжнародно-правової відповідальності держав і міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинністю. Значна увага приділяється розвитку навичок аналізу міжнародно-правових норм, застосування положень міжнародних договорів і загальновизнаних принципів міжнародного права, оцінювання міжнародно-правових подій та процесів, використання міжнародних механізмів захисту прав людини і практичного застосування міжнародного права у професійній діяльності юриста.

1. Змістовий модуль 1. Поняття, джерела, принципи та суб'єкти міжнародного права.

   Модуль присвячений вивченню поняття, предмета, системи та джерел міжнародного права, основоположних принципів міжнародно-правового регулювання, співвідношення міжнародного і національного права, міжнародної правосуб'єктності держав, міжнародних організацій, народів, що борються за самовизначення, а також інститутів міжнародного визнання та правонаступництва держав.

2. Змістовий модуль 2. Право міжнародних договорів, право міжнародних організацій та території у міжнародному праві

   У межах модуля розглядаються міжнародні договори як основне джерело міжнародного права, порядок їх укладення, виконання, тлумачення та припинення дії, особливості функціонування універсальних і регіональних міжнародних організацій, насамперед Організації Об'єднаних Націй, а також міжнародно-правовий режим державної території, державних кордонів, міжнародних просторів, Арктики, Антарктики та інших територій зі спеціальним міжнародно-правовим статусом.

3. Змістовий модуль 3. Право зовнішніх зносин, право людини та міжнародне право під час збройних конфліктів.

   Модуль охоплює питання дипломатичного і консульського права, організації зовнішніх зносин держав, міжнародно-правового захисту прав людини, інституту громадянства, правового статусу іноземців, біженців і осіб без громадянства, міжнародного гуманітарного права, міжнародно-правової відповідальності держав і міжнародних організацій, застосування міжнародно-правових санкцій, а також міжнародного співробітництва у сфері протидії міжнародній злочинності та діяльності міжнародних правоохоронних організацій.

полягає у формуванні у здобувачів вищої освіти комплексних знань про міжнародно-правові засади захисту прав людини, універсальні та регіональні механізми забезпечення й захисту прав і свобод людини, систему міжнародних правозахисних стандартів, діяльність міжнародних судових і контрольних органів, а також розвитку практичних навичок тлумачення й застосування міжнародно-правових актів, використання механізмів міжнародного захисту прав людини, аналізу практики міжнародних правозахисних інституцій та ефективного захисту прав, свобод і законних інтересів людини відповідно до міжнародних стандартів.

Навчальна дисципліна «Міжнародний захист прав людини» належить до циклу професійної підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю D8 «Право» та спрямована на формування системного розуміння міжнародних стандартів прав людини, принципів функціонування універсальної та регіональних систем міжнародного захисту, особливостей взаємодії міжнародного і національного правопорядків у сфері забезпечення прав і свобод людини. Особлива увага приділяється вивченню міжнародних договорів у сфері прав людини, діяльності Організації Об'єднаних Націй, Ради Європи, Європейського суду з прав людини, інших міжнародних контрольних механізмів, а також ролі міжнародного права у зміцненні гарантій прав людини в Україні.

Опанування дисципліни забезпечує набуття здобувачами знань щодо міжнародних механізмів захисту основоположних прав і свобод, порядку звернення до міжнародних правозахисних органів, особливостей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, механізмів імплементації міжнародних стандартів у національне законодавство. Значна увага приділяється формуванню практичних навичок аналізу міжнародних правових актів, підготовки правових позицій, застосування практики міжнародних судових установ і використання міжнародних механізмів захисту прав людини під час вирішення професійних правових завдань.

1. Змістовий модуль 1. Загальні засади міжнародного захисту прав людини та міжнародні правозахисні організації.

   Модуль присвячений дослідженню історичного розвитку концепції прав людини, становленню міжнародних стандартів у сфері захисту прав і свобод, розвитку універсальної та регіональних систем міжнародного захисту прав людини. Розглядаються діяльність Організації Об'єднаних Націй, Ради Європи, Організації з безпеки і співробітництва в Європі, міжнародних договірних органів, Європейського суду з прав людини, а також інших регіональних механізмів захисту прав людини в Америці, Африці, арабському регіоні та Південно-Східній Азії.

2. Змістовий модуль 2. Міжнародний захист основоположних прав людини.

   У межах модуля вивчаються міжнародні стандарти забезпечення права на життя, права на свободу та особисту недоторканність, права на повагу до приватного і сімейного життя, права власності, права на справедливий суд та ефективний засіб юридичного захисту. Аналізуються позитивні зобов'язання держав, механізми міжнародного контролю за дотриманням відповідних прав, а також практика Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

3. Змістовий модуль 3. Міжнародні гарантії реалізації основних свобод людини.

   Модуль охоплює міжнародно-правове регулювання свободи думки, совісті та релігії, свободи вираження поглядів, свободи мирних зібрань і свободи об'єднання. Значна увага приділяється критеріям допустимого обмеження відповідних свобод, практиці Європейського суду з прав людини, співвідношенню свободи особи та публічних інтересів демократичного суспільства, а також застосуванню міжнародних стандартів у національній правозастосовній діяльності.

4. Змістовий модуль 4. Міжнародні стандарти захисту окремих категорій прав та вразливих груп населення.

   Модуль присвячений міжнародно-правовим засадам заборони катувань, дискримінації, правомірним обмеженням прав людини та можливості відступу держав від окремих міжнародних зобов'язань в умовах надзвичайних ситуацій. Окремо розглядаються міжнародні механізми захисту прав національних меншин, корінних народів, жінок, дітей, осіб з інвалідністю, біженців, трудових мігрантів, ув'язнених та інших категорій осіб, які потребують підвищеного міжнародно-правового захисту.

полягає у формуванні у здобувачів вищої освіти комплексних знань про право Європейського Союзу як самостійну наднаціональну правову систему, закономірності його становлення та розвитку, інституційну структуру Європейського Союзу, систему джерел права ЄС, особливості правового регулювання окремих сфер суспільних відносин у межах Європейського Союзу, а також правові засади співробітництва України з Європейським Союзом. Дисципліна спрямована на розвиток практичних навичок аналізу та застосування норм права Європейського Союзу, тлумачення актів інституцій ЄС, оцінювання процесів європейської інтеграції та використання європейських правових стандартів у професійній діяльності юриста.

Навчальна дисципліна «Право Європейського Союзу» належить до циклу обов'язкових компонентів професійної підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю D8 «Право». Вивчення дисципліни спрямоване на формування системного розуміння права Європейського Союзу як особливої наднаціональної правової системи, що визначає правові засади функціонування Європейського Союзу, діяльності його інституцій, взаємодії права ЄС із міжнародним і національним правом держав-членів, а також забезпечує правове регулювання ключових сфер європейської інтеграції.

У процесі опанування дисципліни здобувачі вищої освіти засвоюють закономірності становлення та розвитку права Європейського Союзу, систему його принципів і джерел, особливості функціонування інституцій ЄС, правове регулювання окремих галузей права Європейського Союзу, а також сучасний стан і перспективи співробітництва України з Європейським Союзом. Значна увага приділяється формуванню практичних навичок аналізу установчих договорів Європейського Союзу, актів інституцій ЄС, практики Суду Європейського Союзу, застосування європейських правових стандартів, оцінювання процесів адаптації законодавства України до права Європейського Союзу та прийняття юридично обґрунтованих рішень у сфері європейської інтеграції.

1. Змістовий модуль 1. Право Європейського Союзу як особлива правова система.]

   Модуль присвячений вивченню історичних передумов становлення та основних етапів розвитку права Європейського Союзу, еволюції установчих договорів, правової природи ЄС як інтеграційного об'єднання, поняття, предмета, принципів і системи права Європейського Союзу. Розглядаються джерела первинного і вторинного права ЄС, співвідношення права Європейського Союзу з міжнародним і національним правом держав-членів, а також роль Суду Європейського Союзу у формуванні європейського правопорядку.

2. Змістовий модуль 2. Інституційна система та галузі права Європейського Союзу.

   У межах модуля досліджуються правовий статус і компетенція інституцій Європейського Союзу, порядок їх функціонування та взаємодії, особливості правового регулювання окремих галузей права ЄС, зокрема митного, податкового, бюджетного, кримінального, трудового, корпоративного, екологічного та міграційного права. Значна увага приділяється правовим засадам співробітництва України з Європейським Союзом, змісту Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, процесам європейської інтеграції України, гармонізації національного законодавства з правом Європейського Союзу та сучасним перспективам набуття

полягає у формуванні у здобувачів вищої освіти цілісної системи фундаментальних знань про закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права, сутність основних державно-правових явищ та процесів, сучасні концепції праворозуміння, принципи організації державної влади і механізми правового регулювання суспільних відносин, а також розвитку навичок теоретико-правового аналізу, юридичного мислення та застосування категоріального апарату теорії держави і права під час вивчення галузевих юридичних дисциплін і вирішення професійних правничих завдань. Мета відповідає змісту дисципліни, яка охоплює загальне вчення про державу, загальне вчення про право, механізм правового регулювання, функціонування права та сучасні правові системи.

Навчальна дисципліна «Теорія держави і права» є фундаментальною складовою професійної підготовки майбутніх правників і формує теоретичні засади юридичної науки, забезпечуючи системне розуміння закономірностей виникнення, розвитку та функціонування держави і права. Зміст дисципліни охоплює базові категорії та поняття державознавства і правознавства, принципи організації державної влади, сутність права як соціального регулятора, механізм правового регулювання суспільних відносин, функціонування правової системи та особливості розвитку сучасних правових сімей. Значна увага приділяється формуванню наукового юридичного світогляду, розвитку категоріального мислення, здатності аналізувати державно-правові явища, виявляти закономірності розвитку правової системи та застосовувати теоретичні положення під час вивчення галузевих юридичних дисциплін. Вивчення дисципліни створює методологічне підґрунтя для подальшого опанування конституційного, адміністративного, цивільного, кримінального та інших галузей права, а також сприяє формуванню професійної правничої культури, правового мислення та навичок аргументованого юридичного аналізу.

1. Змістовий модуль 1. Загальне вчення про державу

2. Змістовий модуль присвячений вивченню теоретико-методологічних засад науки теорії держави і права, закономірностей виникнення, розвитку та функціонування держави як основного інституту політичної системи суспільства. Розглядаються предмет, методи та функції теорії держави і права, основні концепції походження держави, її сутність, соціальне призначення, ознаки та форми прояву державної влади. Значна увага приділяється дослідженню місця держави у політичній системі суспільства, взаємодії держави з інститутами громадянського суспільства, принципам демократії, соціальної та правової держави, а також сучасним тенденціям розвитку державності. Опанування змістового модуля формує системне розуміння природи держави, закономірностей її розвитку та ролі у забезпеченні стабільності суспільних відносин.

3. Змістовий модуль 2. Принципи організації та здійснення державної влади

   У межах змістового модуля досліджуються функції держави, механізм її організації та особливості здійснення державної влади. Аналізуються поняття і класифікація функцій держави, структура державного апарату, принцип поділу влади, форми державного правління, державного устрою та політичного режиму. Особлива увага приділяється діяльності державних органів, механізмам реалізації державної політики, правоохоронній діяльності та забезпеченню публічної безпеки. Вивчення змістового модуля сприяє формуванню цілісного уявлення про організацію державної влади, компетенцію її органів та особливості функціонування сучасної демократичної держави.

4. Змістовий модуль 3. Походження, сутність та соціальна цінність права

5. Змістовий модуль охоплює фундаментальні питання праворозуміння, дослідження природи права, його соціального призначення та ролі у регулюванні суспільних відносин. Розглядаються основні концепції походження права, принципи права, його функції, структура, співвідношення права з іншими соціальними регуляторами, система соціальних норм, форми (джерела) права та особливості правотворчої діяльності. Значна увага приділяється механізму правового регулювання, його структурним елементам та ефективності правового впливу на суспільні відносини. Опанування змістового модуля забезпечує розуміння сутності права як основного регулятора суспільного життя та значення правових норм у функціонуванні держави.

6. Змістовий модуль 4. Системність права

7. Змістовий модуль присвячений вивченню системної організації права, закономірностей побудови системи права та системи законодавства, а також особливостей виникнення, зміни та припинення правовідносин. Аналізуються структура права, співвідношення галузей, підгалузей, інститутів та норм права, принципи систематизації законодавства, питання кодифікації та інкорпорації нормативно-правових актів. Значна увага приділяється правовідносинам, юридичним фактам, правосуб'єктності, суб'єктам і об'єктам правовідносин як основним елементам механізму реалізації права. Результати опанування змістового модуля формують здатність системно аналізувати правову систему та взаємозв'язок її структурних елементів.

8. Змістовий модуль 5. Функціонування права

   У межах змістового модуля досліджуються процеси реалізації норм права, особливості правозастосовної діяльності, юридичної відповідальності та юридичного процесу. Розглядаються форми реалізації права, акти застосування правових норм, тлумачення законодавства, правова поведінка, поняття і склад правопорушення, принципи та підстави юридичної відповідальності. Аналізуються стадії юридичного процесу, особливості процесуальних правовідносин і значення юридичної техніки для забезпечення ефективності правового регулювання. Вивчення змістового модуля сприяє формуванню навичок застосування теоретичних положень права у практичній юридичній діяльності.

9. Змістовий модуль 6. Вплив права на поведінку людини

10. Змістовий модуль охоплює питання забезпечення законності, правопорядку, правової свідомості та правової культури як необхідних складових функціонування демократичної правової держави. Розглядаються принципи законності, гарантії правопорядку, роль державних інституцій у забезпеченні дотримання вимог законодавства, а також особливості формування правової свідомості, правової культури та правового виховання. Особлива увага приділяється взаємозв'язку правової культури, правомірної поведінки та ефективності правового регулювання. Опанування змістового модуля забезпечує розуміння значення права як соціальної цінності та основного чинника забезпечення стабільності суспільних відносин.

11. Змістовий модуль 7. Сучасні правові системи

12. Змістовий модуль присвячений дослідженню сучасних правових систем світу, їх класифікації, особливостей розвитку та взаємодії в умовах глобалізації. Аналізуються методологічні засади порівняльного правознавства, поняття правової системи та правової сім'ї, характерні риси романо-германської, англосаксонської, релігійної та змішаних правових систем. Окрема увага приділяється сучасному стану, структурі та перспективам розвитку правової системи України, її адаптації до європейських правових стандартів і тенденціям розвитку національного законодавства. Результати опанування змістового модуля формують комплексне уявлення про місце правової системи України у світовому правовому просторі та значення порівняльно-правового аналізу для професійної діяльності правника.

полягає у формуванні у здобувачів вищої освіти комплексних знань про фінансове право як самостійну галузь національного права, закономірності правового регулювання фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування, особливості функціонування бюджетної, податкової, банківської та валютної систем, правові засади державного фінансового контролю, а також розвитку практичних навичок застосування норм фінансового законодавства, аналізу фінансово-правових відносин, вирішення правових питань у сфері публічних фінансів і прийняття юридично обґрунтованих рішень у професійній діяльності юриста.

Навчальна дисципліна «Фінансове право» належить до циклу обов'язкових компонентів професійної підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю D8 «Право». Вивчення дисципліни спрямоване на формування системного розуміння фінансового права як галузі публічного права, що регулює суспільні відносини у сфері формування, розподілу, перерозподілу та використання публічних фінансових ресурсів. Особлива увага приділяється засвоєнню принципів фінансової діяльності держави, правових засад функціонування бюджетної, податкової, банківської та валютної систем, а також організації державного фінансового контролю.

У процесі опанування дисципліни здобувачі вищої освіти набувають знань щодо системи фінансового права, особливостей фінансово-правових відносин, правового статусу суб'єктів фінансової діяльності, механізмів бюджетного та податкового регулювання, правового забезпечення державного кредиту, банківської діяльності, валютного регулювання та фінансового контролю. Значна увага приділяється формуванню практичних навичок застосування фінансово-правових норм, аналізу фінансового законодавства, вирішення правових ситуацій у сфері публічних фінансів, оцінювання ефективності фінансово-правового регулювання та прийняття юридично обґрунтованих рішень відповідно до принципів законності, верховенства права та фінансової дисципліни.

1. Змістовий модуль 1. Загальні засади фінансового права та фінансової діяльності держави.

   Модуль присвячений вивченню поняття, предмета, методу та системи фінансового права, принципів фінансової діяльності держави й органів місцевого самоврядування, фінансово-правових норм і фінансових правовідносин, системи органів, що здійснюють управління у сфері публічних фінансів, а також правових засад фінансового контролю та фінансової відповідальності.

2. Змістовий модуль 2. Правове регулювання бюджетних, податкових, банківських і валютних відносин.

   У межах модуля розглядаються правові засади бюджетної системи та бюджетного процесу, податкової системи України, державного і місцевих бюджетів, державного кредиту, банківської діяльності, грошового обігу, валютного регулювання, фінансового моніторингу та інших інститутів фінансового права. Значна увага приділяється особливостям застосування норм фінансового законодавства, захисту прав учасників фінансових правовідносин і забезпеченню законності у сфері публічних фінансів.

полягає у формуванні у здобувачів вищої освіти комплексного уявлення про юридичну професію, її соціальне призначення, морально-етичні засади професійної діяльності юриста, систему професійної підготовки та основні напрями юридичної практики, а також розвитку професійної правосвідомості, високої правової й етичної культури, відповідального ставлення до виконання професійних обов'язків і практичних навичок застосування деонтологічних принципів у майбутній юридичній діяльності. Формулювання мети ґрунтується на положеннях робочої програми, відповідно до яких дисципліна спрямована на формування первинних уявлень про професію юриста, вимоги до працівників юридичної сфери, систему професійної підготовки та ціннісні орієнтири щодо моральної оцінки діяльності юриста.

Навчальна дисципліна «Юридична деонтологія» належить до циклу обов'язкових компонентів професійної підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю D8 «Право». Вивчення дисципліни спрямоване на формування системного розуміння юридичної професії, її соціального призначення, морально-етичних засад професійної діяльності юриста, вимог до професійної поведінки та особистих якостей правника. Дисципліна закладає підґрунтя для становлення професійної правосвідомості, розвитку правової, моральної та етичної культури, а також усвідомлення ролі юриста у забезпеченні верховенства права, захисту прав і свобод людини та утвердженні принципів справедливості.

У процесі опанування дисципліни здобувачі вищої освіти засвоюють теоретичні засади юридичної деонтології, систему юридичної освіти, особливості юридичної практичної діяльності, вимоги до професійної етики та культури юриста, принципи соціального й правового регулювання юридичної діяльності, а також основні напрями професійної самореалізації у правничій сфері. Значна увага приділяється формуванню навичок професійної комунікації, етичного прийняття рішень, дотримання стандартів професійної поведінки, розвитку відповідальності, доброчесності та готовності до здійснення юридичної діяльності відповідно до вимог законності, справедливості й професійної етики.

1. Змістовий модуль 1. Правова природа юридичної деонтології.

   Модуль присвячений вивченню поняття, предмета, методів, принципів і функцій юридичної деонтології, історії її становлення та розвитку, місця юридичної деонтології у системі юридичних наук, а також основ юриспруденції та системи професійної підготовки юристів. Особлива увага приділяється ролі юридичної освіти у формуванні професійної компетентності майбутнього правника, методології юридичної науки та значенню деонтологічних знань для професійної діяльності юриста.

2. Змістовий модуль 2. Юридична практична діяльність.

   У межах модуля розглядаються соціальне призначення юридичної професії, поняття та види юридичної діяльності, її принципи, функції, суб'єкти й об'єкти, особливості здійснення юридичної практики, а також характеристика основних юридичних спеціальностей. Аналізуються професійні вимоги до юристів різних напрямів діяльності, особливості виконання професійних обов'язків, взаємодії з учасниками правовідносин та відповідальності під час здійснення юридичної практики.

3. Змістовий модуль 3. Моральні та професійні вимоги до юристів.

   Модуль охоплює питання соціального та правового регулювання юридичної діяльності, моральних засад професії юриста, професійної етики, особистих і професійних якостей правника, професійної культури та правосвідомості. Значна увага приділяється формуванню високих стандартів професійної поведінки, розвитку моральної, правової й етичної культури, дотриманню правил юридичного етикету, запобіганню професійній деформації та вихованню доброчесності як необхідної складової професійної діяльності юриста.