Вищий навчальний заклад IV рівня акредитації. Засновано в 1993 році.

Академія праці, соціальних відносин і туризму

 ЛІПКАН ВОЛОДИМИР АНАТОЛІЙОВИЧ 

Доктор юридичних наук, професор, професор кафедри кримінального права, процесу та криміналістики

 

Український учений, мислитель, стратегічний архітектор та громадський діяч, доктор юридичних наук (2009), професор (2018), академік Академії наук вищої освіти України, академічний радник Національної академії правових наук України, академік Міжнародної кадрової академії. Засновник теорії безпекознавства, в тому числі націобезпекознавства, терорології і терорґенезу. Один із засновників теорії стратегічних комунікацій (стратком), правового регулювання штучного інтелекту  (homo cyberus, homo eraser). Фундатор наукових шкіл з інформаційної та кібербезпекової політики, інформаційного права, національної та міжнародної безпеки, теорії стратегічних комунікацій, правового регулювання штучного інтелекту і серії відповідних наукових праць «ORDO ORDINANS», в якій публікуються наукові здобутки власної наукової школи. Керівник апарату Федерації кікбоксингу України "ІСКА", засновник та видавець журналу «Імперативи розвитку цивілізації», фінансовий та стратегічний аналітик. Засновник та ведучий власних: 1) аналітичного телепроекту «Smart Ukraine», 2) фінансово-аналітичного інтернет-проекту LiMon.

 

Посилання:

https://orcid.org/0000-0002-7411-2086

https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&user=mmE8GhkAAAAJ&view_op=list_works&gmla=ABEO0YpkbW2sPT7JqNKmhHGJgLEJsdE_lJ6un6tFRs-a1x4q9Heqv6IFAHsbwIuWM9PXQzfVqVib9QdaOgS4jJ0

 

Досягнення, нагороди

29 травня 2018 року за вагомий внесок у розвиток кікбоксингу в Україні був нагороджений Першим Президентом України Леонідом Кравчуком іменними боксерськими рукавицями.

У 2018 році отримав Подяку від міністра молоді та спорту України Ігоря Жданова за вагомий особистий внесок в організацію чемпіонату світу з кікбоксингу "ІСКА" в Україні, популяризацію фізичної культури та неолімпійських видів спорту, професіоналізм, відданість справі

Протягом 2015-2017 рр. неодноразово нагороджений Грамотами Міністерства оборони України «За активне сприяння Міністерству оборони України щодо протидії інформаційній агресії з боку РФ, надання інформаційної підтримки підрозділам, залученим до виконання завдань в районі проведення АТО на території Донецької та Луганської областей та з нагоди Дня Збройних Сил України».

У 2016 році нагороджений Почесною грамотою Академії наук вищої освіти України «За вагомий особистий внесок у розвиток освіти та науки»,

У 2003 році за значні успіхи у навчанні, а також активну організаторську діяльність, позиціонування іміджу України, було визначено найкращим студентом української делегації (серед 13 представників), а також найкращим студентом 41 сесії (серед 47 членів, що представляли Україну, Угорщину, Росію та Румунію), у зв'язку з чим було нагороджено начальником кримінальної поліції Угорщини пам'ятною медаллю та вручено відповідний диплом

У 2002 році  за вагомий особистий внесок у реалізацію державної молодіжної політики, плідну працю щодо підтримки соціального становлення розвитку молоді в Україні та з нагоди Дня молоді нагороджений почесною грамотою Державним комітетом України у справах сім'ї та молоді.

У 1997 році — отримав премію ім. Володимира Суміна Української правничої фундації, ставши переможцем загально-державного конкурсу студентських наукових робіт з дослідженням на тему «Соціально-правова сутність тероризму».

 

Педагогічна діяльність

У різні роки працював на професорсько-викладацьких посадах у:

  • Національній академії внутрішніх справ, де свого часу було утворено першу в Україні кафедру національної безпеки. До ключових питань, які були віднесені до діяльності цієї кафедри, були віднесені: 1) теоретико-методологічні засади забезпечення національної та міжнародної безпеки; 2) організаційно-правові засади оптимізації системи державного управління національною безпекою, удосконалення правового регулювання забезпечення національної безпеки; 3) вивчення сучасних механізмів забезпечення міжнародної безпеки, удосконалення засад права міжнародної безпеки. На кафедрі викладалися свого часу авторські новаторські дисципліни, розроблені професорсько-викладацьким складом: 1) загальна теорію національної безпеки (націобезпекознавство); 2) національна безпека України; 3) боротьба з тероризмом (викладання здійснювалося для студентів, що навчалися за програмою „магістр”); 4) геополітика і геостратегія сучасної України; 5) інформаційна безпека України. Було розроблено низку спецкурсів: державна інформаційна політика України, воєнна безпека України, економічна безпека України, екологічна безпека України, внутрішня безпека України, акмеологія, миротворча діяльність (для слухачів магістратури, перепідготовки та підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів МВС України з питань забезпечення національної безпеки, підготовки Українських миротворців на базі Спеціального миротворчого центру НАВСУ. Було закладено основу для здійснення підготовки відповідних фахівців у магістратурі, ад'юнктурі та докторантурі НАВС України, з подальшим відкриттям єдиної в країні спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій за спеціальністю 21.01.01 — основи національної безпеки держави (з юридичних наук);
  • Європейському університеті — де було започатковано авторський курс „Безпекознавство” і видано перший в Україні навчальний посібник „Безпекознавство”, утворено та розроблено теоретичну концепцію викладання та розроблення національної безпеки: 1) безпекознавство — теорія безпеки (загальна концептуально-методологічна частина); 2) національна безпека безпека України — практика безпеки (практична частина); 3) особлива частина — окремі види безпекової політики, в тому числі формування недержавної системи безпеки;
  • Університеті „КРОК” — де було започатковано спеціальність „Управління фінансово-економічною безпекою”, розроблено і викладався авторський курс „Управління безпекою соціальних систем”;
  • Запорізькому національному університеті — здійснював розвиток інформаційно-правової науки, у тому числі брав активну участь у роботі спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських і докторських дисертацій  даної тематики;
  • Одеському регіональному інституті державного управління при НАДУ при Президентові України — де було засновано першу в Україні магістерську спеціальність „Стратегічні комунікації”, викладалися новаторські курси : „Стратегічні комунікації”, „Публічна дипломатія”. Разом із командою однодумців започаткували першу в Україні нову унікальну авторську магістерську програму зі стратегічних комунікацій: здійснено перший і єдиний в Україні набір і підготовку і головне: випуск магістрів зі стратегічних комунікацій. Вона складалася з переліку наступних авторських курсів: 1) Основи стратегічних комунікацій; 2) публічна дипломатія; 3) планування і проектування заходів зі стратегічних комунікацій; 4) сучасні технології і формати стратегічних комунікацій; 5) стратегії комунікативної поведінки; 6) теорія комунікаційного менеджменту. По кожному предмету було розроблену робочу навчальну програму, а також складено методичні вказівки до вивчення навчальної дисципліни. Дані унікальні за своїм змістом предмети складали серцевину магістерської підготовки і викладалися в Одеському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

 

Фаховий науковий рівень.

  • У 2018 році було присвоєно вчене звання професор.
  • У 2009 році захистив докторську дисертацію з проблем правового регулювання національної безпеки (юридичні науки).
  • У 2006 році було присвоєно вчене звання доцент.
  • У 2000 році захистив кандидатську дисертацію з проблем боротьби з тероризмом (юридичні науки).
  • Академік Академії наук вищої освіти України.
  • Академік Міжнародної кадрової академії.

 

Фаховий освітній рівень.

  • У березні 2018 року закінчив з відзнакою Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, отримавши кваліфікацію магістра зі стратегічних комунікацій.
  • У жовтні 2017 року пройшов навчання у Компанії Starlife за програмою “Leadershipseminar-1”.
  • У листопаді 2015 року пройшов підвищення кваліфікації в Дипломатичній академії при МЗС України з питань міжнародної комунікації.
  • У березні 2010 року — закінчив з відзнакою Навчально-науковий інститут менеджменту безпеки Університету економіки та права «КРОК», отримавши кваліфікацію «Професіонал з управління фінансово-економічною безпекою».
  • З січня по березень 2010 року — проходив навчання в Інституті національної безпеки Університету Делавер (NSI, Delaware, USA).
  • З квітня 2006 року по лютий 2009 року обіймав посаду начальника кафедри міжнародних відносин та національної безпеки Київського національного університету внутрішніх справ. На даній кафедрі було розроблено комплекс інформаціологічних дисциплін: «Інформаційна безпека України», «Державна інформаційна політика України», «Інформаційна акмеологія», «Інформаційне право», «Правові основи захисту інформації з обмеженим доступом», «Інформаційна деліктологія».
  • Упродовж 2005—2006 років помічник-консультант народного депутата України комітету з питань національної безпеки і оборони Верховної ради України.
  • З лютого 2004 по березень 2004 року проходив навчання у Міжнародній Правоохоронній академії в США, штат Нью-Мексико, м. Розвел, де, зокрема вивчав особливості побудови системи стратегічних комунікацій, інформаційного супроводження діяльності сил національної безпеки.
  • У лютому 2003 року закінчив з відзнакою Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту та бізнесу, отримавши кваліфікацію спеціаліста з менеджменту організацій.
  • У 2004 році — достроково закінчив докторантуру очної форми навчання, випустивши монографію подавши на кафедру написану докторську дисертацію
  • З 23 травня по 19 липня 2003 року проходив навчання у Міжнародній Правоохоронній академії в Угорщині м. Будапешт. Під час навчання в академії виконував обов'язки голови української делегації.
  • З травень по липень 2002 року проходив навчання в Міжнародній правоохоронній академії в Будапешті, Угорщина.
  • У 2000 році — достроково закінчив ад'юнктуру очної форми навчання, захистивши кандидатську дисертацію.
  • 1999 року — за успіхи у навчанні був направлений у числі групи відмінників на стажування до поліції Німеччини (Баварія).
  • У 1997 році — закінчив з відзнакою Національну академію внутрішніх справ України.
  • У 1993 році — закінчив із золотою медаллю спеціалізовану фізико-математичну школу № 173 м. Києва.

 

Наукова кар'єра

  • Позаштатний консультант Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.
  • Президент Глобальної організації союзницького лідерства.
  • Голова Інституту стратегічних комунікацій Глобальної організації союзницького лідерства.
  • Директор програм національної безпеки Центру воєнної політики і політики безпеки.
  • Радник президента Академії безпеки відкритого суспільства.
  • Академік Академії наук вищої освіти України.
  • Експерт Експертної ради громадської організації «Міжнародна антитерористична єдність».
  • Член Експертної комісії при раді УСПП з корпоративної безпеки.
  • Доповідач на ІІ Міжнародній науково-практичній конференція «Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва», Internationales Seminar «Internationale Aspekte der Bekämpfung von politischem Extremismus und Terrorismus», Міжнародному науково-практичному семінарі «Криміналістичні основи боротьби з тероризмом» та Regional Conference on Investigating and Prosecuting transnational Organized Crime
  • Член редакційної колегії “Журналу східноєвропейського права”
  • Член експертної групи Міністерства оборони України з реалізації інформаційної політики.

Наукові інтереси

 

·             геостратегія як система знань і як політико-безпекова і правова практика;

·             стратегія державної політики в найбільш важливих сферах життєдіяльності;

·             стратегічні комунікації і стратегічне управління;

·             стратегічна культура, стратегічне мислення;

·             стратегічна правотворчість;

·             стратегія державної інфраструктурної політики;

·             глобальне лідерство та глобалізація політико-безпекових інститутів;

·             система знань про національну та міжнародну безпеку;

·             міжнародні відносини в умовах постбіполярного світу;

·             теорія і практика боротьби з тероризмом та екстремізмом в умовах глобалізації;

·             формування недержавної системи безпеки;

·             право національної безпеки, контрольне право, безпековий омбудсман;

·             інформаційна і кібербезпекова політика;

·             безпекоінфраструктурна політика;

·             стратегія розвитку штучного інтелекту, біотехнологій та нанотехнологій;

·             інформаційне волонтерство;

·             фінансова гідність, фінансова грамотність і накопичувальне страхування.

 Громадська діяльність

  • пенсійна реформа;
  • лайфове накопичувальне страхування;
  • кіберстрахування;
  • реалізація кібербезпекової політики;
  • теорія homo cyberus;
  • інформаційне волонтерство;
  • розвиток кікбоксингу та спорту;
  • розвиток сонячної енергетики

Законотворча діяльність

Автор наступних проектів законів:

  • Про кримінальну розвідку.
  • Про Комітет державного контролю у сфері національної безпеки України.
  • Про служби безпеки суб'єктів господарювання.
  • Доктрина недержавного забезпечення національної безпеки України.
  • Державна антитерористична стратегія України.
  • Про Сили спеціальних операцій Збройних Сил України.
  • ДОКТРИНА НЕДЕРЖАВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ.
  • ПРО СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ.
  • ПРО КРИМІНАЛЬНУ РОЗВІДКУ.
  • Державна антитерористична стратегія України
  • Про Комітет державного контролю у сфері національної безпеки України.
  • Проект Закону України “Про сили спеціальних операцій Збройних Сил України”.
  • Про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади.
  • Закону України «Про основи національної безпеки України».
  • Стратегії національної безпеки України.
  • Доктрини інформаційної безпеки України.
  • Закону України «Про боротьбу з тероризмом».
  • Закону України «Про національну інформаційну політику».
  • Закону України «Про об'єднані антитерористичні сили».
  • Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо утворення військових судів та окремих організаційних питань).
  • ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ІНФОРМАЦІЙНОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ.
  • Воєнна доктрина України.
  • Стратегія розвитку ефективних комунікацій у Збройних Силах України (проект до обговорення).
  • Експертний висновок на проект Стратегії розвитку ефективних комунікацій у ЗСУ.
  • Проект Указу Президента України Про затвердження Концепції розвитку Стратегічних комунікації сектору безпеки і оборони.
  • Експертний висновок на проект Указу Президента України «Про затвердження Концепції розвитку Стратегічних комунікацій сектору безпеки і оборони».

У складі робочих груп брав участь у розробці:

Наукова школа

До наукової школи Ліпкана В. А. належать наступні науковці:

  • Діордіца Ігор Володимирович. Тема докторської: «Адміністративно-правове регулювання кібербезпеки України».

 Публікації

Професор Ліпкан В.А. — автор понад 350 друкованих наукових праць, зокрема:

Монографії

  1. Ліпкан В. Тероризм і національна безпека України: монографія. К. : Знання, 2000. 184 с.
  2. Ліпкан В. А., Никифорчук Д. Й.  Руденко М. М. Боротьба з тероризмом: [монографія / за заг. ред. В. А. Ліпкана]. К. : Знання, 2002. 254 с.
  3. Ліпкан В. А. Національна безпека України: нормативно-правові аспекти забезпечення: монографія. К. : Текст, 2003. 180 с.
  4. Ліпкан В. А. Теоретичні основи та елементи національної безпеки України : монографія. К. : Текст, 2003. 600 с.
  5. Ліпкан В. А. Теоретико-методологічні засади управління у сфері національної безпеки України: монографія. К. : Текст, 2005. 350 с.
  6. Ліпкан В. А. Адміністративно-правове регулювання національної безпеки України: монографія. К. : Текст, 2008. 440 с.
  7. Ліпкан В. А. Систематизація інформаційного законодавства України: [монографія] / В. А. Ліпкан, В. А. Залізняк / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2012. — 304 с.
  8. Ліпкан В. А. Правові та організаційні засади взаємодії суб'єктів протидії торгівлі людьми: [монографія] / В. А. Ліпкан, О. В. Кушнір ; за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2013. — 376 с.
  9. Ліпкан В. А. Адміністративно-правовий режим інформації з обмеженим доступом: [монографія] / В. А. Ліпкан, В. Ю. Баскаков / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2013. — 344 с.
  10. Ліпкан В. А. Адміністративна відповідальність за порушення порядку державної закупівлі товарів, робіт і послуг: [монографія] / В. А. Ліпкан, М. Ю. Довгань / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2013. — 304 с.
  11. Ліпкан В. А. Консолідація інформаційного законодавства України: [монографія] / В. А. Ліпкан, М. І. Дімчогло / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2014. — 416 с.
  12. Ліпкан В. А. Інкорпорація інформаційного законодавства України: [монографія] / В. А. Ліпкан, К. П. Череповський / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2014. — 408 с.
  13. Ліпкан В. А. Правовий режим податкової інформації в Україні  : [монографія] / В. А. Ліпкан, О. В. Шепета, О. А. Мандзюк / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2015. — 440 с.
  14. Ліпкан В.А. Адміністративно-правове регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів в Україні : [монографія] / А. А. Кафтя, В. А. Ліпкан, Н. Ю. Баланюк / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2015. — 316 с.
  15. Ліпкан В.А., Сопілко І. М., Кір’ян В. О. Правові засади розвитку інформаційного суспільства в Україні : [монографія] / В. А. Ліпкан, / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2015. — 664 с.

 

 

  1. Ліпкан В.А. Правові засади розвитку інформаційного суспільства в Україні : [монографія] / В. А. Ліпкан, І. М. Сопілко, В. О. Кір’ян / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2015. — 664 с.
  2. Ліпкан В. А. Мовчун О. Г. Сутність та порядок вирішення службових спорів : [монографія / за заг. ред. В. А. Ліпкана]. — К. : Видавець О. С. Ліпкан, 2017. — 312 с.
  3. Ліпкан В.А. Правовий режим податкової таємниці в Україні : [монографія] / В. А. Ліпкан, Є. Ф. Збінський / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : Видавець В. А. Ліпкан, 2018. — 372 с.
  4. Ліпкан В. А., Зубко Г. Ю. Стратегія державної інфраструктурної політики України: [монографія] ; за загальною редакцією В. А. Ліпкана. Київ: Ліпкан В. А., 2022. 1008 с.
  5. Ліпкан В. А. Теорія національної безпеки: [підручник]. К.: КНТ, 2009. 631 с.
  6. Міжнародне право: [підручник] / [В. А. Ліпкан, В. Ф. Антипенко, С. О. Акулов та ін.] ; за ред. В. А. Ліпкана. — К. : КНТ, 2009. — 752 с.
  7. Ліпкан В.А., Харченко Л.С., Логінов О.В. Інформаційна безпека України: глосарій.  Київ : Текст, 2004. 136 с.
  8. Ліпкан В. А., Ліпкан О.С., Яковенко О.О. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях : словник. Київ : Текст, 2006. 256 с.
  9. Ліпкан В.А., Ліпкан О.С. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях : словник. Вид. 2-е, доп. і перероб. Київ : Текст, 2008. 400 с.
  10. Ліпкан В.А. Боротьба з тероризмом: у визначеннях та поняттях : словник. Київ : Магістр-ХХІ століття, 2009. 162 с.
  11. Ліпкан В.А., Попова Т.В. Стратегічні комунікації : словник ; за заг. ред. В. А. Ліпкана. Київ : ФОП О.С. Ліпкан, 2016. 400 с.
  12. Ліпкан В.А. Стратегія державної інфраструктурної політики України : словник. Київ : В.А. Ліпкан, 2023. 252 с.
  13. Липкан В.А. Национальная безопасность и негосударственная система безопасности // Угроза международной стабильности : аспекты проблемы. – Европейский Изобразительных искусств, Братислава, 2013. – С. 90-93 (312 с.)
  14. Боротьба з тероризмом : [навчальний посібник] / В. А. Ліпкан, Д. Й. Никифорчук, О. М. Джужу та ін. – К.: Видавничий дім Скіф, 2013. – 548 с.
  15. Ліпкан В. А. Безпекознавство: Навчальний посібник. — К.: Вид-во Європ. ун-та, 2003. — 208 с.
  16. Ліпкан В. А., Кондратьєв П. Я. Боротьба з тероризмом: теоретико-правові аспекти зарубіжного досвіду. — К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. — 20 с.
  17. Кондратьєв Я. Ю., Ліпкан В. А. Концепція національної безпеки України: теоретико-правові аспекти зарубіжного досвіду. — К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. — 20 с.
  18. Ліпкан В. А. Національна безпека і національні інтереси України. — К.: КНТ, 2006. — 68 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).
  19. Павленко Б. В., Ліпкан В. А., Тарасюк М. О. Керування транспортними засобами в екстремальних умовах: Навчально-наочний посібник. — К.: КНТ, 2006. — 96 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).
  20. Ліпкан В. А. Управління системою національної безпеки України. — К.: КНТ, 2006. — 68 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).
  21. Ліпкан В. А. Основи терорології (синергетична теорія тероризму). — К.: КНТ, 2006. — 84 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).

Підручники

Словники

Навчальні посібники

10. Ліпкан В. А., Максименко Ю. Є., Желіховський В. М. Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції: Навчальний посібник. — К.: КНТ, 2006. — 280 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).

11. Ліпкан В. А. Боротьба з міжнародним тероризмом: Нормативна база. — К.: КНТ, 2007. — 248 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).

12. Теорія управління в органах внутрішніх справ: Навчальний посібник / За ред. В. А. Ліпкана. — К.: КНТ, 2007. — 884 с.

13. Ліпкан В. А., Діордіца І. В. Національна безпека України: кримінально-правова охорона: Навчальний посібник. — К.: КНТ, 2007. — 292 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).

14. Ліпкан В. А. Національна безпека України: Навчальний посібник. — К.: Кондор, 2008. — 552 с.

15. Науково-практичний коментар до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» / В. А. Ліпкан, О. А. Івахненко, І. М. Рижов, В. В. Майоров. — К. : КНТ, 2009. — 208 с. — (Серія: національна і міжнародна безпека).

16. Ліпкан В. А. Національна безпека України: [навчальний посібник] / В. А. Ліпкан. [2-ге вид.]. — К. : КНТ, 2009. — 576 с.

  1. Ліпкан В. А. Боротьба з тероризмом : у визначеннях та поняттях / Володимир Анатолійович Ліпкан. — К. : Магістр – ХХІ століття, 2009. — 162 с.