1. Створити в усіх регіонах України обласні та місцеві Ради з питань благодійності при обласних та місцевих державних адміністраціях.
2. Розробити та внести на розгляд відповідних комітетів Верховної Ради України законопроекти, які стосуються питань благодійної діяльності, її оподаткування, підвищення ролі громадських організацій.
3. Створити міжвідомчу робочу групу для взаємодії з Національною радою з питань благодійності для координації зусиль по реалізації соціальних проектів, що входять до міністерських програм з програмами спонсорів та некомерційних організацій.
4. Вдосконалити законодавство України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідно до європейських норм.
5. Внести зміни до нормативних актів Міністерства освіти та науки, які стосуються визначення трудомісткості робіт професорсько-викладацького складу ВУЗів, що пов`язано зі збільшенням кількості годин на самостійну та індивідуальну роботу студентів, згідно умов впровадження Болонського процесу, і відповідним зростанням навантаження викладачів.
6. Проводити моніторинг програм, що стосуються благодійної діяльності різних організацій.
7. Проводити попередню експертизу благодійних програм щодо можливих психологічних наслідків їх реалізації та здійснювати конкурсний відбір цих програм.

1. Розглядати соціальну відповідальність як обов’язок керівництва підприємств і організацій здійснювати таку діяльність, що базується на етичних нормах та цінностях і призводить до зростання рівня благополуччя суспільства, підприємства і персоналу; 
2. Запропонувати Верховній раді ввести етичну соціальну експертизу усіх законопроектів;
3. запропонувати Кабінету Міністрів України здійснювати попереднє громадське обговорення законопроектів соціального спрямування; 
4. Кабінету Міністрів України розробити політику та рамковий порядок забезпечення соціальної відповідальності на всіх рівнях державного управління та управління підприємствами та організаціями;
5. Кабінету Міністрів України розробити і впровадити всеукраїнських соціологічних моніторингових досліджень щодо сприйняття суб’єктами рекламного ринку власної соціальної відповідальності за створення і розповсюдження рекламних повідомлень;
6. Федерації профспілок України рекомендувати підприємцям спрямовувати доброчинну діяльність на розбудову інфраструктури молодіжного спорту, культурного розвитку та дозвілля молоді. Одночасно ввести пропозиції до законодавства України заборону на ігровий бізнес;
7. Рекомендувати Міністерству освіти і науки України вдосконалити державні стандарти підготовки фахівців з економічних напрямків шляхом внесення тем щодо соціальної відповідальності як такої що базується на етичних нормах та цінностях;
8. Міністерству освіти і науки ввести в шкільні навчальні плани в якості обов’язкового предмету „Етика і культура поведінки”; 
9. Профспілкам України рекомендувати включати в Генеральну угоду та угоди всіх рівнів пункт стосовно соціальної відповідальності менеджменту підприємств всіх форм власності, Кодекси етичної поведінки та здійснювати аудит соціальної діяльності;
10. Запропонувати Федерації профспілок України ввести всеукраїнський конкурс підприємств і організацій „Кращий соціально-відповідальний бізнес”; 
11. Ввести цензуру телевізійних та Інтернет-проектів щодо відповідності їх морально-етичним цінностям та культурі українського народу;
12. Сприяти розробці захисних програм, що унеможливлюють проникнення на інформаційні портали спаму аморального та шкідливого змісту.
13. Запровадити постійно діючий семінар український по соціальній відповідальності разом із колегами із Росії, Білорусі, Молдови, Азербайджану та інших республік.

1. З метою узгодження категоріального апарату та створення концепції соціальної відповідальності в контексті гуманістичної практики громадянського суспільства проведення конференцій даного профілю.
2. При розробці концепції особливу увагу приділити розробці стандартів соціальної відповідальності відповідно до різноманітних сфер суспільного життя.
3. Виступити з пропозицією до національних федерацій профспілок (Росія, Білорусія, Україна) прийняти участь у розробці стандартів соціальної відповідальності.
4. Рекомендувати адміністрації профільних вузів включити в навчальні програми відповідних курсів та дисертаційних робіт аспірантів вироблені на конференції ідейно-методологічні підходи під час читання лекцій та проведення семінарських занять.
5. Рекомендувати адміністраціям профільних вузів на основі матеріалів та рекомендацій даної конференції представити своїм національним федераціям профспілок зауваження та пропозиції до робочої версії тексту за міжнародним стандартом з соціальної відповідальності ISO 26000.
6. Через систему громадянської освіти популяризувати тематику та матеріали конференції серед населення Росії, України та Білорусії.

1. Відзначити високий рівень організації і проведення міжнародної наукової конференції: констатувати, що доповіді учасників конференції є конструктивними, під час роботи секції піднімались актуальні питання реалізації юридичної відповідальності в сучасних умовах розбудови в Україні громадянського суспільства.
2. Вважати за доцільне продовжити розробку теми „Соціальна відповідальність як фактор розвитку громадянського суспільства” у формі проведення в АПСВ у майбутньому міжнародної науково-практичної конференції.

1. Вважати, що особливим видом соціальної відповідальності є юридична відповідальність, так як нею встановлюються реальні негативні наслідки для правопорушника.
2. Визнати, що на сучасному етапі розбудови в Україні громадянського суспільства механізм реалізації юридичної відповідальності є недосконалим. Причинами такого стану є: низький рівень правосвідомості та правової культури у суспільстві; зниження рівня професійної правосвідомості юристів; нівелювання моральних цінностей у сучасному суспільстві. 
3. Одним із шляхів подолання кризової ситуації є підвищення якості юридичної освіти; при підготовці фахівців-юристів базовими принципами мають стати професійність, моральність, совісність.

- передбачити обов`язок сільського, селищного, міського голови, голови районної та обласної ради у випадках припинення ним рішення виконавчого комітету місцевої ради ставити питання перед відповідною радою щодо змісту даного рішення; 
- передбачити обов`язок сільського, селищного, міського голови при зупиненні дії рішення відповідної місцевої ради ставити перед нею питання повторного розгляду згаданого рішення;
- передбачити різновиди найменувань актів відділів, управлінь та інших виконавчих органів місцевого самоврядування;
- передбачити обов`язок депутатів ради у разі позитивного голосування за рішення ставити свій підпис під відповідним рішенням з метою недопущення персональної відповідальності сільського, селищного, міського голови за прийняте колективне рішення ради.

1. За пропозицією старшого викладача кафедри теорії, історії держави і права та конституційно-правових дисциплін Журавля Я.В. звернутися до Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування ВРУ з пропозицією розглянути питання щодо внесення наступних змін до ст. 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»:
2. Звернутися до Комітету з питань правосуддя ВРУ з пропозицією розглянути питання щодо врегулювання на законодавчому рівні питання участі свідка у цивільному процесі, зокрема, правового визначення у ЦПК України процедури вручення повістки та підстав застосування відповідальності до свідка.
3. Звернутися до Комітету з питань правосуддя ВРУ з пропозицією розглянути питання щодо внесення змін до ЦПК України щодо порядку застосування відповідальності за неналежне виконання процесуальним представником наданих йому повноважень. 
4. Звернутися до Комітету з питань правосуддя ВРУ з пропозицією розглянути питання щодо внесення змін до п. 2 ст. 59 Закону України «Про судоустрій України» стосовно зміни віку громадянина України, від якого він може бути рекомендований на зайняття посади судді – замість 25 років встановити 35 років.
5. Визнати ситуацію, яка склалася сьогодні на ринку праці випускників професійно-технічних та вищих навчальних закладів України, незадовільною. Звернутися до Комітету з питань соціальної політики і праці ВРУ з пропозицією розглянути питання щодо внесення змін до Закону України «Про зайнятість» та до проекту Трудового кодексу України стосовно запровадження нових гарантій забезпечення зайнятості молоді, що можуть бути застосовані в сучасних умовах.
6. Звернутися до Комітету з питань правової політики ВРУ з пропозицією розглянути питання щодо правового закріплення підстав участі та реалізації захисту прав Уповноваженого шляхом внесення відповідних змін та доповнень до ст. 13 Закону України «Про Уповноваженого Верховною Радою України з прав людини».
7. Звернутися до Комітету з питань правової політики ВРУ з пропозицією розглянути питання щодо внесення змін до п. 2 ст. 59 Цивільного кодексу України стосовно забезпечення можливості реального укладення договору.
8. Звернутися до Комітету з питань правової політики ВРУ з пропозицією розглянути питання щодо визначення на законодавчому рівні (Цивільний кодекс України) поняття «неукладеності договору».