Останнім часом у засобах масової інформації, наукових публікаціях все частіше розглядаються питання, пов'язані із соціальною відповідальністю людини, місцевих громад, громадських та політичних організацій, структур влади та бізнесу. І це не дивно, адже очевидним є залежність майбутнього суспільства від теперішньої соціальної поведінки людини як окремого індивідуума чи представника організації. Тож надзвичайно актуальною була тема Міжнародної наукової конференції «Соціальна відповідальність як фактор розвитку громадянського суспільства» («Social responsibity as a factor of civil society development»), яка відбулась 20–21 лютого 2008 р. в Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України (м. Київ).
Організаторами конференції виступили Міністерство освіти і науки України, Федерація професійних спілок України, Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, Міжнародна асоціація навчальних і наукових закладів із підготовки кадрів для соціально-трудової сфери, Російське філософське товариство, Московський державний університет ім. М.В. Ломоносова, Науково-дослідний інститут «Проблеми людини».
Актуалізація та популяризація ідей соціальної відповідальності, консолідація зусиль вчених, громадських організацій для створення науково обґрунтованої моделі взаємовідносин у суспільстві, яка б спонукала до соціально відповідальної поведінки всіх суб’єктів суспільства – ось основні завдання, що ставили перед собою організатори конференції.
Зауважимо, що тема конференції викликала неабияку зацікавленість багатьох науковців, профспілкових лідерів, а також представників влади та громадських організацій. У ній взяли участь 204 учасники із Азербайджану, Білорусі, Молдови, Росії та багатьох міст України. 
Робота конференції відбувалася за такими напрямами:

• соціальна відповідальність держави у процесі реформування економіки;
• соціальна відповідальність – пріоритет розвитку сучасного бізнесу;
• гуманістичні аспекти соціальної відповідальності у громадянському суспільстві;
• правові аспекти соціальної відповідальності.

На пленарному засіданні з доповідями виступили заступник Голови Федерації професійних спілок України Г.В. Осовий, національний кореспондент Міжнародної організації праці в Україні В.І.Костриця, член Президії Російського філософського товариства проф. Н.З. Ярощук (м. Москва), професор Д.П.Богиня (м. Київ), професор Академії праці і соціальних відносин (м. Москва) О.О. Дерев’янченко, ректор Академії праці і соціальних відносин (м. Баку) Г.Т. Гарашов, професор Академії праці і соціальних відносин (м. Київ), директор Науково-дослідного інституту «Проблеми людини» А.І. Комарова, доцент Академії праці і соціальних відносин (м. Київ) О.В. Швед, представники Секретаріату Кабінету Міністрів України та Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту.
Широке представництво, зацікавлене обговорення винесених проблем на секційних засіданнях засвідчили існування в суспільстві здорових сил, здатних просувати ідеї соціальної відповідальності.
Незважаючи на неоднозначність трактування поняття «соціальна відповідальність», різні підходи у дослідженні проблем та різномаїття думок, учасники конференції дійшли однозначного висновку, що соціальна відповідальність є одним із основоположних принципів подальшого розвитку суспільства. 
Як же сприяти просуванню ідей соціальної відповідальності у суспільстві?
Вирішення поставленої задачі вбачається в трьох напрямах. 
По-перше, це постійне удосконалення законодавства, яким обумовлюються нові норми соціально відповідальної поведінки. 
По-друге, – розвиток соціального діалогу, через який можна виходити на домовленості між суб’єктами суспільства (соціальними партнерами) про покращення соціальних умов, норм, гарантій учасників. Основну роль у розвитку цього напряму повинні відігравати інститути громадянського суспільства і насамперед профспілки. 
По-третє, суспільство повинно спрямувати значні зусилля на формування особистості, для якої соціально відповідальна поведінка стала б внутрішнім переконанням та нормою життя.
Це завдання є надзвичайно важливим і, водночас, надзвичайно складним, адже передбачає комплекс цілеспрямованих та добре скоординованих впливів із боку усіх прогресивних сил суспільства. Сподіватися на успішне вирішення завдань можна лише за умов консолідації зусиль влади, системи освіти, наукових установ, громадських організацій та інформаційної галузі. Важлива роль у виконанні цього завдання належить політичній еліті, яка формує державну політику. Представники політичних еліт повинні, насамперед, самі демонструвати соціально відповідальну поведінку, а також популяризувати її з допомогою засобів масової інформації, адже за справедливим твердженням творця концепції корпоративної соціальної відповідальності Кіта Девіса «В довготривалій перспективі ті, хто не використовує владу у тому напрямі, який суспільство вважає відповідальним, цю владу втратять».
Незважаючи на досить широке розповсюдження анонсу конференції, її роботу висвітлили лише Українське національне радіо, газета «Профспілкові вісті» (2008. – 29 лют.; 2008. – 7 берез.), журнал «Соціальна політика: проблеми, коментарі, відповіді» (2008. – № 1. –С. 27–29), Вісник Російського філософського товариства (2008. – № 1. – С. 79–80), інші ж засоби масової інформації не відгукнулися на заклик організаторів виявити свою громадянську позицію, відповідальність у популяризації ідей соціальної відповідальності, або ж зажадали за свої послуги чималі гроші.
За підсумками роботи конференції наукові статті учасників публікуються у цьому номері Вісника. Також були вироблені рекомендації та пропозиції, які наводяться нижче.

1. З метою узгодження категоріального апарату та створення концепції соціальної відповідальності у контексті гуманістичної практики громадянського суспільства практикувати проведення конференцій цього профілю.
2. При розробці концепції особливу увагу приділити розробці стандартів соціальної відповідальності відповідно до різноманітних сфер суспільного життя.
3. Виступити з пропозицією до національних федерацій профспілок (Азербайджан, Білорусь, Росія, Молдова, Україна) взяти участь у розробці стандартів соціальної відповідальності.
4. Рекомендувати адміністрації профільних вищих навчальних закладів включити до навчальних програм відповідних курсів та дисертаційних робіт аспірантів вироблені на конференції ідейно-методологічні підходи під час читання лекцій та проведення семінарських занять.
5. Рекомендувати адміністраціям профільних вузів на основі матеріалів та рекомендацій цієї конференції подати своїм національним федераціям профспілок зауваження та пропозиції до робочої версії тексту за міжнародним стандартом із соціальної відповідальності ISO 26000.
6. Через систему громадянської освіти популяризувати тематику та матеріали конференції серед населення Азербайджану, Білорусі, Молдови, Росії та України.

1. Створити в усіх регіонах України обласні та місцеві Ради з питань благодійності при обласних та місцевих державних адміністраціях.
2. Створити міжвідомчу робочу групу для взаємодії з Національною радою з питань благодійності для координації зусиль по реалізації соціальних проектів, що входять до міністерських програм з програмами спонсорів та некомерційних організацій.
3. Вдосконалити законодавство України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідно до європейських норм.
4. Внести зміни до нормативних актів Міністерства освіти і науки України, які стосуються визначення трудомісткості робіт професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів, що пов’язано зі збільшенням кількості годин на самостійну та індивідуальну роботу студентів, згідно з умовами впровадження Болонського процесу і відповідним зростанням навантаження викладачів.
5. Проводити моніторинг програм, що стосуються благодійної діяльності різних організацій.
6. Проводити попередню експертизу благодійних програм щодо можливих психологічних наслідків їх реалізації та здійснювати конкурсний відбір цих програм.

1. Розглядати соціальну відповідальність як один з основних пріоритетів менеджменту підприємств і організацій всебічно спонукати керівництво здійснювати управлінську діяльність, що базується на етичних нормах та цінностях і приводить до зростання життєвого рівня суспільства, підприємства і персоналу.
2. Запропонувати Верховній Раді ввести етичну соціальну експертизу усіх законопроектів.
3. Кабінету Міністрів України розробити політику та рамковий порядок забезпечення соціальної відповідальності на всіх рівнях державного управління та управління підприємствами й організаціями.
4. Розробити і впровадити методику всеукраїнських соціологічних моніторингових досліджень щодо відповідності змісту реклами та способів її розповсюдження етичним нормам та принципу соціальної відповідальності. 
5. Федерації профспілок України рекомендувати підприємцям спрямовувати доброчинну діяльність на розбудову інфраструктури молодіжного спорту, культурного розвитку та дозвілля молоді. Одночасно ввести пропозиції до законодавства України про заборону на гральний бізнес.
6. Рекомендувати Міністерству освіти і науки України, національним міністерствам освіти країн СНД вдосконалити державні стандарти підготовки фахівців з економічних напрямів шляхом внесення тем щодо соціальної відповідальності як такої, що базується на етичних нормах та цінностях.
7. Міністерству освіти і науки України ввести в шкільні навчальні плани як обов’язковий предмет «Етика і культура поведінки».
8. Профспілкам України рекомендувати включати до Генеральної угоду та угоди всіх рівнів пункт стосовно соціальної відповідальності менеджменту підприємств всіх форм власності, Кодекси етичної поведінки та здійснювати аудит соціальної діяльності.
9. Запропонувати Федерації профспілок України проводити Всеукраїнський конкурс підприємств і організацій «Кращий соціально-відповідальний бізнес».
10. Сприяти розробці захисних програм, що унеможливлюють проникнення на інформаційні портали спаму аморального та шкідливого змісту.

1. Вважати юридичну відповідальність особливим видом соціальної відповідальності.
2. Визнати, що на сучасному етапі розбудови громадянського суспільства в Україні механізм реалізації юридичної відповідальності є недосконалим. Причинами такого стану є: низький рівень правосвідомості та правової культури у суспільстві; зниження рівня професійної правосвідомості юристів; нівелювання моральних цінностей у сучасному суспільстві. 
3. Одним із шляхів подолання кризової ситуації є підвищення якості юридичної освіти; при підготовці фахівців-юристів базовими принципами мають стати професійність, моральність, совісність.
4. Звернутися до Комітету з питань правосуддя ВРУ з пропозицією розглянути питання щодо врегулювання на законодавчому рівні питання участі свідка у цивільному процесі, зокрема, правового визначення у ЦПК України процедури вручення повістки та підстав застосування відповідальності до свідка.
5. Звернутися до Комітету з питань правосуддя ВРУ з пропозицією розглянути питання щодо внесення змін до ЦПК України щодо порядку застосування відповідальності за неналежне виконання процесуальним представником наданих йому повноважень. 
6. Звернутися до Комітету з питань правосуддя ВРУ з пропозицією розглянути питання щодо внесення змін до п. 2 ст. 59 Закону України «Про судоустрій України» стосовно зміни віку громадянина України, від якого він може бути рекомендований на обіймання посади судді – замість 25 років встановити 35 років.
7. Визнати ситуацію, яка склалася сьогодні на ринку праці випускників професійно-технічних та вищих навчальних закладів України, незадовільною. Звернутися до Комітету з питань соціальної політики і праці ВРУ з пропозицією розглянути питання щодо внесення змін до Закону України «Про зайнятість» та до проекту Трудового кодексу України стосовно запровадження нових гарантій забезпечення зайнятості молоді, що можуть бути застосовані за сучасних умов.
8. Звернутися до Комітету з питань правової політики ВРУ з пропозицією розглянути питання щодо правового закріплення підстав участі та реалізації захисту прав Уповноваженого шляхом внесення відповідних змін та доповнень до ст. 13 Закону України «Про Уповноваженого Верховною Радою України з прав людини».

Також учасники конференції висловлювали досить категоричні пропозиції, які, з огляду на сучасний стан справ, мають певний сенс, а саме – ввести цензуру медіа-проектів щодо їх відповідності морально-етичним цінностям. 
Зважаючи на надзвичайну важливість проблем соціальної відповідальності конференція прийняла рішення щодо подальшої активної розробки проблематики, запровадження постійно діючого міжнародного семінару з питань соціальної відповідальності та періодичного проведення міжнародних конференцій.