Цей вікопомний день уособлює героїзм, силу духу, ратну працю й вічну скорботу за мільйонами нерозквітлих українських доль, нездійсненних мрій і задумів. Для нас, нащадків солдатів Великої Перемоги, найвищою життєвою істиною є вірність їх справі і громадянському обов’язку, довічна синівська шана і повага.

    Наш земний уклін усім, хто виніс роки окупації та пекло концтаборів, хто піднімав з руїн і відроджував рідний край!

І буде так,

Так неодмінно буде:

На сцену вийде

В орденах старик —

Останній на планеті фронтовик-

І перед ним

Люб'язно встануть люди.

Він щиро розповість,

Солдат бувалий,

Як захищав

Наш батьківський поріг

Від німчури, від чорної навали,

Як наше сонце він

Для нас зберіг.

І піде він

У супровіді пісні,

З букетом квітів

У безвісну путь...

Запам’ятовуйте їх,

Поки ще не пізно,

Поки вони

Серед живих живуть!